Тестові завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді є найбільш поширеними. Найчастіше їх використовують для оцінювання результатів засвоєння, розуміння та застосування знань. Вони мають свої переваги та недоліки.

Переваги:

  • оцінювання результатів швидке, легке, об’єктивне, надійне;
  • завдання добре структуровані й чіткі;
  • дають можливість вимірювати результати навчання від простих до складних;
  • неправильні варіанти відповідей дають діагностичну інформацію про рівень сформованості знань і вмінь;
  • результати менше залежать від угадування порівняно із завданнями з альтернативними відповідями.

Недоліки:

  • складання завдань потребує багато часу;
  • зазвичай складно знайти правдоподібні дистрактори;
  • завдання неефективні для оцінювання вміння розв’язувати проблеми;
  • рівень сформованості навичок читання може впливати на результати оцінювання.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Принципи формулювання та добору варіантів відповідей завдань з однією правильною відповіддю:

Суперечливість. Характеризується використанням частки заперечення «не», а також слів заперечень. При цьому друга відповідь заперечує не смисл самого завдання, а зміст першої відповіді. Використовується логічна схема «А або не А».

Протилежність. Близький за змістом з попереднім принципом, але певною мірою відрізняється логічними властивостями та мовними тонкощами. Протилежні відповіді допускають можливість потенційного існування іншого перехідного стану.

Однорідність. Добір відповідей здійснюється за ознакою єдиного роду, виду, чи відображають основні сторони, грані явища.
Кумуляція. Означає, що зміст другої відповіді містить (акумулює) зміст першої, зміст третьої – зміст другої тощо.

Сполучення. Використовується сполучення слів (знаків) по два чи по три в кожній відповіді. Сполучаються або однорідні пари відповідей, або одне слово з декількома іншими в усіх відповідях, або за принципом ланцюжка, коли останнє слово в першій відповіді стає першим в другій, останнє в другій – першим в третій тощо.

Зразок завдання

Українська мова

Познач правильну відповідь (інструкція)

  1. (порядковий номер) Кількість звуків і букв однакова у слові (зміст завдання)

А. дзвін

Б. тінь

В. п’ять

Г. щастя

Поради щодо виконання завдань тестового зошита

Уважно читай завдання, щоб зрозуміти, що необхідно зробити.

Виконуй кожне завдання спокійно, не поспішаючи. За потреби ти можеш користуватися власною чернеткою.

Якщо якесь завдання буде для тебе незрозумілим, пропусти його та переходь до виконання наступного. Якщо залишиться час, повернися до цього завдання пізніше і спробуй виконати його ще раз.

До деяких завдань пропонується чотири варіанти відповіді, серед яких тільки одна правильна. Постав ручкою хрестик у клітинку поруч із відповіддю, яку ти вважаєш правильною, як це зроблено в зразку (дається зразок завдання оптимальної складності, аналогічний тестовому, вказується, як саме позначати правильну відповідь).

Якщо ти помилився (помилилася), клітинку з неправильною відповіддю замалюй повністю ручкою ось так: (дається зразок). Таке виправлення не впливатиме на результат.

Під час виконання деяких завдань тобі потрібно записати свою відповідь у спеціально відведеному для цього місці (дається зразок подібного завдання і можливий варіант запису відповіді).

Не забувай перевіряти виконані завдання.

Зичимо тобі успіху!

Варіанти інструкцій, які стосуються лише частини завдань зошита:
До завдань пропонується чотири варіанти відповіді, позначених буквами А, Б, В, Г. Тільки одна відповідь правильна. Обведи (познач) правильну відповідь.

У завданнях № 1 – 7 вибери одну відповідь, яку ти вважаєш правильною. Обведи букву, що стоїть біля обраної тобою відповіді.

Відповіді на наступні завдання № 8 – 10 запиши самостійно після слова «Відповідь» (стосується завдань відкритої форми).

Зміст завдання:

  • Тестове завдання вважається сформульованим правильно, якщо не виникає логічних, психологічних або інших перешкод для розуміння змісту і правильного виконання завдання.
  • Тестове завдання не допускає двозначного тлумачення й сприяє формулюванню правильної відповіді.
  • Жодне завдання тесту не повинне слугувати підказкою для відповіді на інше.
  • Кожне завдання тесту повинне бути функціонально завершеним, тобто перевіряти конкретне знання, уміння або навичку.
  • Тестове завдання відрізняється від нетестового не тільки за змістом, але й за стилем побудови речення. Бажано використати просту граматично правильну стверджувальну форму завдання у вигляді однієї пропозиції з 5-10 слів. Зміст завдання, поданого у розповідній формі, завжди легше зрозуміти, ніж зміст питання. У таких твердженнях немає жодного зайвого слова чи знака, в той час як питання вимагає низку додаткових слів та знаків для вираження необхідного змісту, значення й інтонації. Підстановка правильної відповіді замість невідомого компонента перетворює завдання в твердження або, мовою логіки, в істинне твердження.

Якщо учень обирає неправильну відповідь, то утворюється хибне твердження, що свідчить про незнання цього навчального матеріалу.

Слід уникати категоричних тверджень (завжди, ніколи, всі) та невизначених формулювань (часто, рідко, звичайно).
Якщо умова завдання містить схеми, таблиці, рисунки, малюнки, діаграми, то спочатку йде вказівка (наприклад, уважно розглянь схему, таблицю, рисунки фігур тощо ), потім зображення. Нижче – текст основного завдання.

Відповіді до завдання:

Варіанти відповідей на кожне завдання повинні добиратися так, щоб виключити можливість простого вгадування або відкидання явно неправильної відповіді.

Необхідно виключити можливість вибору правильної (або неправильної) відповіді інтуїтивно або асоціативно.

Усі дистрактори мають бути вмотивованими і відображати типові помилки, яких припускаються учні. Вони мають бути однаково привабливі для учасників тестування, які не знають правильної відповіді.

Жоден із дистракторів не повинен бути частково правильною відповіддю, яка за певних умов може розглядатися як правильна відповідь.
Кількість дистракторів має бути однаковою в усіх завданнях цього типу.

Бажано будувати відповіді однакової форми й довжини. Пам’ятаймо: час, відведений на тестування, обмежений. Тому лаконічність формулювань заощадить час учневі.

Якщо варіанти відповідей починаються з одного слова (або кількох однакових слів), їх потрібно перенести в основу завдання, формулюючи варіанти відповідей двома-трьома словами.

Не рекомендується використовувати слова «все», «жоден», «ніколи», «завжди», «всі названі», «із названих жоден», оскільки такі слова (словосполучення) допомагають угадати правильну відповідь.

Числові відповіді бажано впорядковувати за зростанням або спаданням. Якщо відповідь легко обчислити, то вона не повинна бути зазначена першою.

Принципи оцінювання завдань з однією правильною відповіддю: за правильну відповідь в кожному завданні прийнято ставити один бал, за неправильну – нуль.

Завдання з вибором декількох правильних відповідей

Змістову основу завдань цієї форми складають, головним чином, класифікаційні знання. Відповіді до завдання обов’язково повинні відноситися до одного роду або виду термінів. Кількість відповідей – від 5 до 12. При цьому співвідношення кількості правильних і неправильних відповідей серед усіх завдань повинно бути різним – від одного до усіх.

Особливість цієї форми завдань – в них доводиться визначати не тільки правильні відповіді, але й самостійно оцінювати повноту власної відповіді.

Принципи оцінювання завдань з вибором декількох правильних відповідей:

  • за правильну відповідь (вибір усіх, без винятку, правильних відповідей) – один бал. За неправильну відповідь ( навіть у випадку хоча б одного помилкового вибору) – нуль балів.
  • за кожну правильну відповідь особа отримує один бал і по мірі виконання завдання набирає певну кількість балів за вказані правильні відповіді.
  • за повну правильну відповідь – три бали, за одну допущену помилку зняти один бал, за другу помилку зняти ще один бал, за третю – зняти останній бал.

Переваги та недоліки й складнощі, пов’язані із завданнями множинного вибору

Переваги

  • Перевірка та оцінювання таких завдань здійснюється просто і не потребує великих затрат.
  • Завдання передбачають коротку відповідь на питання.
  • Формат відповіді однозначний і простий для розуміння, висока ймовірність того, що учні правильно тлумачитимуть питання.
  • Під час ретельно продуманих дистракторів можна виявити помилкові уявлення у зрозумілих сферах.
  • Завдання швидко й ефективно оцінюють знання у широкому спектрі описаної інформації (хоча це може бути менш корисним у математиці ніж в інших галузях).
  • Завдання мають здатність до прогнозування.

Недоліки й складнощі

  • Низький рівень надійності у зв’язку з випадковим угадуванням.
  • Без попереднього аналізу когнітивної задачі ці завдання можуть бути менш діагностичними, оскільки поширені помилкові думки не будуть включені у дистрактори.
  • Немає можливості розрізнити методи вирішення, а також безпосередньо оцінити роздуми та аргументацію.
  • Більш вразливі до застосувань методів вирішення, які не пов’язані з конструктором (залежно від мети оцінювання та структури завдань).
  • Необхідне моделювання дистракторів та основи.
  • Менше підходять для оцінювання за допомогою проміжних балів, якщо не передбачені коефіцієнти для варіантів відповідей.
  • Є більш чутливими до загроз безпеки, ніж деякі різновиди відкритих завдань.

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання цієї форми дають змогу перевірити так звані асоціативні знання: взаємозв’язок фактів, подій, явищ, форм та змісту, співвідношення між різними властивостями, формулами, законами, датами тощо.

Назва форми відповідає виду діяльності учасників тестування – необхідно встановити відповідність елементів одного стовпчика з елементами другого стовпчика. Формальна вимога – різна кількість елементів у правому та лівому стовпцях. Правдоподібні елементи розташовуються у правому стовпчику та виконують роль дистракторів. Їхня кількість має бути більшою за число елементів ліворуч. Літери та цифри використовуються як ідентифікатори елементів двох стовпчиків.

У кожне завдання на встановлення відповідності необхідно включати тільки однорідний матеріал. Бажано розташовувати відповіді в алфавітному або числовому порядку.

Принципи оцінювання завдання на встановлення відповідності:

  • За правильну відповідь (встановлення усіх, без винятку, правильних відповідностей) – один бал. За неправильну відповідь (навіть у випадку хоча б одного помилкового вибору) – нуль балів.
  • За кожну правильно встановлену відповідність особа отримує один бал і у міру виконання завдання набирає певну кількість балів за вказані правильні відповіді.
  • За усі правильні відповіді нараховується два бали, за одну помилку оцінка знижується до одного балу, за дві та більше – нуль балів.

Завдання на встановлення правильної послідовності

  • Послідовність історичних подій.
  • Послідовність дій і операцій.
  • Послідовність різних процесів (історичних, літературних, художніх, лінгвістичних тощо).
  • Ланцюжок розумових дій, який утворює систему знань, умінь, уявлень.
  • Перевірка знань певних понять і термінів різних дисциплін.

Принципи оцінювання завдання на встановлення правильної послідовності: оцінка може варіюватися в залежності від важливості, значимості та складності конкретного завдання. Найчастіше використовується дихотомічна оцінка 0-1 бал, при якій один бал дається за правильну розстановку усіх рангів у завданні, нуль – при помилці у відповіді. Характерно, якщо помилка зроблена на початку, то і наступні ранги визначаються неправильно.

Безпомилкове рішення оцінюється, наприклад, у три бали. Помилка в кінці завдання знижує оцінку на один бал, помилка всередині – на два, а помилка на початку – на три бали.

посилання посилання

Закрити меню